Історія кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій

Початок 60-х років ХХ століття ознаменувався проникненням кібернетичних ідей у промисловість. Розуміння їх перспективності призвело до створення у 1962 році за ініціативи проректора ХАДІ А.М. Холодова кафедри автоматики. Її очолив кандидат технічних наук Віктор Павлович Ломакін. Ця людина була взірцем викладача та науковця. Йому були властиві висока інтелігентність, порядність та скромність, відчуття честі і власної гідності, глибока пошана до людей, у спілкуванні з якими він був ввічливим та доброзичливим. Водночас він був вибагливим  як до себе, так і до своїх колег, що укріплювало його авторитет. У створенні кафедри бралили викладачі Д.А. Камінська, Н.Я. Пучкова, Л.М. Симбірська, Н.Я. Фаустова та інші. Коло наукових інтересів кафедри визначавлось дослідженням режимів роботи кар'єрних крокуючих екскаваторів та моделюванням електромеханічних систем екскаватора. Ці роботи виконувалися в тісному співробітництві з машинобудівним заводом Ново-Краматорська.

У 1970 році В.П. Ломакін захистив докторську дисертацію. Відкритий за його ініціативи науковий напрямок спричинив появу нових робіт у ВНЗ та НДІ, пов'язаних із проблемами статистичної динаміки й автоматичного керування дорожньо-будівельними машинами. 

Паралельно з цим науковим напрямом кафедра автоматики здійснювала активну роботу щодо впровадження в навчальний процес нових обчислювальних засобів. Було відкрито лабораторію аналогових обчислювальних машин. Перші обчислювальні машини «Промінь», «Наїрі-2» використовувалися в навчальному процесі та науково-дослідницькій роботі саме на цій кафедрі.

Внаслідок цього кафедра отримала нову назву – «Автоматика та обчислювальна техніка». Вона набула авторитету в масштабі всього СРСР.

 Співробітники кафедри регулярно виступали на загальнорадянських та міжнародних нарадах, конференціях і симпозіумах з динаміці машин, моделювання, автоматизованого електроприводу, теорії керування. До штату кафедри потрапили перші професійні програмісти Г.Я.Зуб, А.Д. Яковлєва, О.В. Копьонкіна. Захистилися перші аспіранти кафедри: В.Я. Краківський, І.С. Левітан, А.І. Юдіна, А.В. Макірі, М.І. Богданов. 

На IV Загальнорадянській нараді з проблем керування в Москві в доповіді М.І. Богданова вперше обговорювалися перспективи створення землерийних роботів. Миколу Івановича було обрано до ради по координації робіт з робототехніки.

Однак незабаром В.П. Ломакін змушений був піти з інституту, і в 1972 році кафедру очолив Олександр Вікторович Макаров.

В 1977 році на цю посаду був обраний доктор технічних наук Валентин Євстафьевич Тирса з ХІРЕ. Одночасно з ним із ХПІ прийшов на посаду доцента К.І. Богатиренко.

Активний дослідник і винахідник В.Є. Тирса почав інтенсивно нарощувати обсяги госпдоговірних досліджень (фінансування яких наближалося до мільйона карбованців). Співробітниками кафедри були розроблені й виготовлені унікальні пристрої для оборонної та цивільної промисловості. У короткий час утворився сильний колектив науково-дослідного сектору (НДС), який очолив Богатиренко К.І. 

За ініціативи завідувача кафедри  було відкрито спеціальність «Автоматизація технологічних процесів та виробництв», кафедра стала випускаючої та виникла ідея про створення філії.

У 1992 році від кафедри автоматики відокремилася кафедра інформатики, якою завідували колишні співробітники кафедри автоматики А.В. Панішев і А.І. Левтеров. 

Однак розпад країни, що почався, й економічна криза різко знизили асигнування на оборонні розробки. Був ліквідований НДС. Багато співробітників були змушені піти з кафедри.

В.Є. Тирсу запросили працювати до Мексиці, а кафедру автоматики у 1997 році очолив доц. К.І. Богатиренко, який у 1998 році захистив докторську дисертацію. Детальніше...