Главным направлением деятельности кафедры является обучение студентов в условиях новых информационных технологий и современного программного обеспечения.
В настоящее время на кафедре компьютерных технологий и мехатроники работают два учебных компьютерных класса - 214 и 216 аудитории в главном корпусе, рабочие места в которых оборудованы современными компьютерами. Классы подключены к локальной компьютерной сети и к Интернету.
Широкое распространение интернет-технологий, мультимедийного представления информации, внедрение компьютеров в самые разные отрасли экономики, промышленности и культуры требует повышенного качества и углубленной специализации в подготовке студентов. Поэтому в программах обучения появляются новые курсы, связанные с самыми современными проблемами компьютерных технологий. Это курсы по сетевым технологиям, программированию в ОС Android, мультимедийным технологиям, веб-технологиям и другим дисциплинам.
Почти все лекторы преподают лекционный материал с применением мультимедийного оборудования. Совершенствование знаний и умений продолжается после весенней экзаменационной сессии в ходе учебной компьютерной практики студентов.
Также на кафедре работает лаборатория «Телематика» и студенческое проектно-конструкторское бюро «Мехатроника», в которых студенты разрабатывают и внедряют проекты по интеллектуализации транспортных средств и систем, которые традиционно выполняются кафедрой согласно государственным заказам Министерства образования и науки Украины и Государственного агентства по вопросам науки, инноваций и информатизации Украины.
Выпускники кафедры имеют возможность получить диплом
Высшего учебного заведения профессионального образования в сфере
бизнес-администрирования SMBS Swiss Montreux Business School
(Монтре, Швейцария)
SMBS имеет высшую государственную аккредитацию Швейцарии
в ранге международного Университета в сфере бизнес образования.
В Университете представлены студенты более чем из 50 стран мира.
Программа дистанционного обучения по программе МВА заключается в том, что студент, имеющий диплом бакалавра, полученный в Украине (или в SMBS по Программе ВВА), получает швейцарский диплом международного образца - диплом Магистра Бизнес Администрирования SMBS.
Метою вивчення навчальної дисципліни є: формування у майбутнього фахівця уявлень про загальні підходи та напрямки аналізу історії України та її культури. З отриманням знань з історії та культури України, зокрема з актуальних та дискусійних питань, формується можливість аналізувати й оцінювати явища політичного та культурного розвитку українського суспільства в контексті світової історії, зіставляти історичні процеси та явища в культурі з різними епохами, пояснювати ті чи інші історичні а культурні процеси, обґрунтовано висловлювати свою думку, вміти застосовувати набуті знання для прогнозування соціальних процесів, формуватися як свідомий громадянин й патріот України.
Метою вивчення навчальної дисципліни є підготовка бакалаврів до розв’язання комунікативних завдань іноземною мовою у побутовому, соціокультурному та професійному середовищі в усній і письмовій формах, удосконалення різних видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, реферування, письмо, переклад, спілкування у побутовій та професійній сферах) для формування основних складових іншомовної комунікативної компетентності.
Мета вивчення навчальної дисципліни: підготовка всебічно освічених фахівців через залучення до кращих досягнень світової та української філософії і на цій основі: пізнання навколишнього світу і самого себе в ньому, формування власної філософської культури, творчого самостійного мислення, професійної та громадської позиції.
Мета вивчення навчальної дисципліни здобуття майбутніми фахівцями ґрунтовних економічних знань, формування у них логіки економічного мислення і економічної культури, навчання їх базовим методам пізнання і аналізу економічних процесів, вмінню приймати обґрунтовані рішення з приводу економічних проблем, пов’язаних з їх майбутньою практичною діяльністю.
Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у студентів:
‒ когнітивно-креативних математичних компетенцій;
‒ операційно-технологічних математичних компетенцій;
‒ мотиваційно-креативних математичних компетенцій;
‒ особистісно-інтелектуальних математичних компетенцій;
‒ особистісно-моральних математичних компетенцій;
‒ рефлексивно-оцінювальних математичних компетенцій з акцентом на усвідомленні та осмисленні набутих загальнонаукових математичних компетенцій та професійно-математичних компетенцій.
Мета вивчення навчальної дисципліни: фундаментальна підготовка фахівців, спроможних розв’язувати комплекс професійних задач інженерної практики, що пов’язані з різними проблемами фізики.
Мета вивчення навчальної дисципліни навчити студентів користуватися математичними, ймовірнісними, статистичними методами для розв’язання теоретичних та практичних задач інженерії, програмної інженерії та використання інформаційних технологій, виробити у студентів навики дослідження прикладних задач, побудови їх математичних моделей та використання вже відомих методів дослідження математичних моделей і розв’язання задач.
Мета вивчення навчальної дисципліни навчити студентів користуватися методами із розділу «Дискретна математика» для розв’язання теоретичних та практичних задач інженерії, програмної інженерії та використання ії у інформаційних технологіях. Виробити у студентів навики дослідження практичних задач побудови та розв’язання математичних моделей та використання методів дискретної математики для їі рішення.
Метою вивчення навчальної дисципліни є ознайомлення здобувачів з сучасним станом розвитку комп'ютерної техніки, роллю, призначенням та можливостями сучасних інформаційних технологій; прищеплення стійких навичок ефективного застосування сучасних інформаційних технологій та використання прикладного програмного забезпечення для рішення різноманітних науково-прикладних задач за фахом.
Мета вивчення навчальної дисципліни полягає у формуванні у майбутніх спеціалістів умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі.
Мета вивчення дисципліни: є опанування студентами сукупності теоретичних, методичних питань і практичного досвіду в галузі комп’ютерних наук та технологій, отримання практичного досвіду використання хмарних технологій, віртуалізації та засобів спільної роботи над проектами, отримання базових навичок використання інформації про стан ринку праці та вміння себе позиціонувати та представляти на ньому.
Мета вивчення навчальної дисципліни є забезпечення майбутніх фахівців у галузі сучасних інформаційних технологій теоретичною базою з основ схемотехнічної побудови вузлів обчислювальної техніки, створення ґрунту для всіх наступних навчальних дисциплін пов’язаних з вивченням архітектури сучасних комп'ютерів і їх окремих підсистем.
Мета вивчення навчальної дисципліни є підготовка спеціаліста який володіє основними навичками роботи з операційними системами.
Метою вивчення навчальної дисципліни є теоретична та практична підготовка студентів, яка має забезпечити отримання ними основних знань у галузі сучасних технологій проектування, інженерії вимог до програмного забезпечення (ПЗ) та вивчення архітектури ПЗ, отримання практичних навичок реалізації програмних систем, основи моделювання і аналізу програмних систем, аналізу розробки, специфікації та управління вимогами.
Мета вивчення навчальної дисципліни є вивчення основних принципів і методів управління інформаційними системами і мережами.
Метою вивчення навчальної дисципліни є підготовка фахівців у галузі сучасних інформаційних технологій, пов'язаних зі змінами умов в області застосування, розвитку професійних здібностей в галузі прогнозування, моделювання і створення інформаційних процесів, на рівні професійних вимог за напрямом.
Мета вивчення навчальної дисципліни є надання майбутнім фахівцям знань про сучасні концепції, методи та засоби створення інтерфейсів прикладного програмного забезпечення автоматизованих інформаційних систем на базі використання різноманітних сучасних програмних засобів.
Мета вивчення дисципліни є теоретична та практична підготовка студентів, яка має забезпечити отримання ними основних знань у галузі сучасних технологій проектування та вивчення архітектури програмного забезпечення, отримання практичних навичок реалізації програмних систем, основи моделювання і аналізу програмних систем, аналізу розробки, специфікації та управління вимогами.
Мета вивчення навчальної дисципліни є формування у студентів сукупності знань та навичок щодо типових підходів, методів та технологій паралельних обчислень в комп’ютерних і розподілених системах на рівні професійних вимог зі спеціальності, розвитку системного підходу що до проектування розподілених інформаційних.
Мета вивчення навчальної дисципліни є надання майбутнім фахівцям теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для вирішення питань, пов'язаних із проектуванням та розробкою веб-сайтів у глобальній мережі інтернет з використання сучасних інструментальних засобів.
Мета вивчення навчальної дисципліни є надання майбутнім фахівцям теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для вирішення питань, пов'язаних із проектуванням та розробкою веб-сайтів у глобальній мережі інтернет з використання сучасних інструментальних засобів.
Метою вивчення навчальної дисципліни є отримання теоретичних знань про методи кодування, шифрування та захисту інформації; типові загрози методи боротьби із ними; особливості проектування, програмування та налаштування контролів захисту для програмних систем та даних, що у них зберігаються для безперебійного та ефективного використання комп’ютерних технологій.
Метою вивчення дисципліни є теоретична та практична підготовка студентів до вивчення систем обробки даних та принципів інтелектуального аналізу даних на основі методів та алгоритмів Data Mining. Предмет дисципліни включає створення та дослідження математичних та програмних моделей інтелектуального аналізу даних, пов’язаних із функціонуванням об’єктів професійної діяльності.
Метою вивчення дисципліни є формування професійних компетенцій групової роботи і комунікацій в професійному контексті в галузі програмної інженерії, оволодіння основами ефективної комунікації з колегами, концепціями групової динаміки, методами вирішення конфліктів, переконання та ведення переговорів, принципами ефективної усної комунікації та стратегіями слухання, вміння презентувати результати роботи, формування навичок командної роботи над проектами.
Мета вивчення навчальної дисципліни навчити студентів користуватися математичними та емпіричними методами математичної статистики для розв’язання теоретичних та практичних задач інженерії, програмної інженерії та використання інформаційних технологій, виробити у студентів навики дослідження прикладних задач, побудови їх математичних моделей та використання вже відомих методів дослідження математичних моделей і розв’язання задач.
Метою вивчення навчальної дисципліни є підготовка спеціаліста, який володіє базовими знаннями про основні види та методи тестування програмного забезпечення (ПЗ) при структурному та об’єктно-орієнтованому підході у програмуванні, знає способи забезпечення якості ПЗ, класи критеріїв тестування, різновиди тестування.
Метою вивчення навчальної дисципліни є опанування студентами сукупності теоретичних, методичних питань і практичного досвіду з основ управління ІТ проектами, вивчення сучасних методологій управління проектами у сфері ІТ та отримання навичок по їхньому застосуванню.
Мета навчальної дисципліни є вивчення фундаментальних теоретичних основ професійної діяльності в галузі розробки програмного забезпечення; отримання практичних навичок ведення професійної діяльності в умовах, наближених до реальних.
Метою вивчення дисципліни є застосовування на практиці інструментальних програмних засобів доменного аналізу, проектування, тестування, візуалізації та документування програмного забезпечення, мотивовано обирати мови програмування та технології розробки для розв’язання завдань створення і супроводження програмного забезпечення, вибирання вихідних даних для проектування, керуючись формальними методами опису вимог та моделювання.
Метою вивчення дисципліни «Проектна практика» є поєднання теоретичного рівня підготовки студентів з їх умінням самостійно працювати в середовищах розробки web-систем, web-ресурсів, адмініструвати web-сервери.
Метою вивчення дисципліни «Проектно-технологічна практика» є поєднання теоретичного рівня підготовки студентів з їх умінням самостійно працювати в середовищах розробки web-систем, web-ресурсів, адмініструвати web-сервери.
Метою вивчення навчальної дисципліни є інженерно-технічна підготовка студента до виконання дипломного проекту, який є самостійною роботою та підтверджує здатність студента до вирішення задач, рівень складності яких вимагає кваліфікації бакалавра з програмного забезпечення, поглиблення набутих знань шляхом їх використання для вирішення конкретних інженерно-технічних задач або задач по створенню програмного забезпечення (ПЗ), характер та тематика яких пов’язані з темою дипломного проекту.
Дипломне проектування є заключним етапом навчання у вищому навчальному закладі, а дипломна робота (випускна кваліфікаційна робота) студента повинна підводити підсумки вивчення студентом всього набору навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом вузу за відповідною спеціальністю, і проходження ним виробничої практики. При виконанні дипломного проектування студент повинен максимально використовувати отримані ним з різних дисциплін знання в розробці конкретної системи і її програмного забезпечення або окремих програмних компонентів.
Дисциплина способствует формированию у студентов системы знаний об информационных моделях и системах управления банками и базами данных АСУТП, реляционных и распределенных базах данных АСУТП, процессах администрирования баз данных АСУТП, языках запросов к базам данных АСУТП, архитектуре приложений к базам данных АСУТП.
Дисциплина способствует формированию у студентов системы знаний, умений и представлений об общих принципах алгоритмизации, алгоритмах и их свойствах, методов и приемов решения профессиональных задач с помощью алгоритмического языка С ++.
Дисциплина способствует формированию у студентов системы знаний, умений и представлений о базовых принципах функционирования и методах разработки систем реального времени, формированию практических навыков организации вычислительных процессов в системах реального времени.
Дисциплина способствует формированию у студентов системы знаний, умений и представлений о закономерностях функционирования и развития сложных систем, методов и моделей теории систем, методах системного анализа для решения сложных комплексных проблем с учетом того, что в процессе принятия решений выбор необходимо делать в условиях неопределенности.
Дисциплина способствует формированию у аспирантов системы понятий о методах системного анализа для решения сложных комплексных проблем с учетом того, что в процессе принятия решений выбор необходимо делать в условиях неопределенности.
Математичні методи дослідження операцій
Теорія систем та системного аналізу
Програмування та наукові дослідження на Python
Додаткові розділи теорії баз даних
Дисциплина способствует формированию у студентов системы знаний об информационных моделях и системах управления банками и базами данных АСУТП, реляционных и распределенных базах данных АСУТП, процессах администрирования баз данных АСУТП, языках запросов к базам данных АСУТП, архитектуре приложений к базам данных АСУТП.
Дисциплина способствует формированию у студентов системы знаний, умений и представлений об общих принципах алгоритмизации, алгоритмах и их свойствах, методов и приемов решения профессиональных задач с помощью алгоритмического языка С ++.
Дисциплина способствует формированию у студентов системы знаний, умений и представлений о базовых принципах функционирования и методах разработки систем реального времени, формированию практических навыков организации вычислительных процессов в системах реального времени.
Дисциплина способствует формированию у студентов системы знаний, умений и представлений о закономерностях функционирования и развития сложных систем, методов и моделей теории систем, методах системного анализа для решения сложных комплексных проблем с учетом того, что в процессе принятия решений выбор необходимо делать в условиях неопределенности.
Дисциплина способствует формированию у аспирантов системы понятий о методах системного анализа для решения сложных комплексных проблем с учетом того, что в процессе принятия решений выбор необходимо делать в условиях неопределенности.